Текст українською мовою нижче
Marek dołączył do „Inicjatywy Nehemiasz” jesienią 2022 r. Jego pierwszą misją było dostarczenie pomocy do Irpienia, do centrum wolontariatu, w którym służy m. in. były kapelan „Cyborgów z Doniecka”.
W ten sposób Marek poznawał kolejne osoby zaangażowane w dystrybucję pomocy na Ukrainie, a jego wyjazdowym partnerem stał się ukraiński wolontariusz, Oleh, od kilku lat mieszkający w Poznaniu, który na przełomie 2014-2015 także służył na lotnisku w Doniecku jako kapelan „Cyborgów”. Usposobienie Marka zdobywało mu serdecznych znajomych i nowych przyjaciół wszędzie tam, gdzie się pojawiał.
Marek w czasach liceum i studiów związany był z harcerstwem i środowiskiem survivalowym, a swoje doświadczenia z tamtych lat odświeżył m. in. przez udział w szkoleniu dla wolontariuszy wyjeżdżających w rejony przyfrontowe organizowanym przez amerykańską fundację szkolącą takie osoby.
Od jesieni 2022 do marca 2023 brał udział w kilku wyjazdach z pomocą humanitarną m. in. w rejony przyfrontowe na Zaporożu i w Donbasie.
Ostatni swój wyjazd Marek rozpoczął 14.03.23 wyruszając „Maleństwem”, czyli 7-metrowym mercedesem sprinterem max z Warszawy, rozpoczynając misję nr 22 „Inicjatywy Nehemiasz”. Wieczorem 15.03 wraz z Olehem dotarli do Dniepru, gdzie zaplanowali trasę na następny dzień zakładając dostawę pomocy do dwóch kolejnych miejsc „bliżej linii zero” (czyli w kierunku linii frontu). Rano wyruszyli do miejscowości Szewczenko (60 km na zachód od Bachmutu) i dalej w stronę frontu.
Po rozładunku w drugiej lokalizacji, w miasteczku Konstiantyniwka czyli 33 km na południe od Kramatorska i 27 km na zachód od Bachmutu, wyruszyli pustym autem w drogę powrotną. Po pokonaniu kilkudziesięciu metrów od miejsca postoju usłyszeli cztery wybuchy. Zgodnie z zasadami opuścili samochód, który jako pojazd nieopancerzony nie dawał im żadnej osłony. Mieli na wyposażeniu kamizelki kuloodporne i hełmy. Pobiegli w kierunku zabudowań i przypadli po dwóch stronach do małych, betonowych schodów. W tym momencie podpociski głowicy kasetowej uderzyły w pobliżu niszcząc vana i raniąc obu wolontariuszy. Na zdjęciach przesłanych później przez policję widać posiekaną odłamkami kabinę, co oznacza, że gdyby tam zostali, to obaj zginęliby na miejscu.
Oleh został trafiony kilkoma odłamkami w nogę i bok, których nie chroniła kamizelka, a Marka trafiło więcej odłamków poniżej linii płyty w kamizelce.
Obu naszych wolontariuszy niemal natychmiast ewakuowali ratownicy medyczni z organizacji „Białe anioły”, czyli z donieckiej policji.
Obaj byli operowani. Oleh po operacjach został w ciągu tygodnia ewakuowany do Polski przez Zespół Pomocy Humanitarno-Medycznej. Niestety Marek po 11 dniach i pobytach w 3 szpitalach, zmarł w wyniku obrażeń w szpitalu w Kijowie 27.03.2023 r.
Obaj wolontariusze wiedzieli, dokąd jadą. Obaj znali ryzyko. A mimo to podjęli je, by dostarczać pomoc humanitarną i otuchę walczącym Ukraińcom. Obaj byli też wyszkoleni i zadziałali zgodnie z tym wyszkoleniem. Tym razem to jednak nie wystarczyło.
Marek był oddany sprawie pomocy Ukrainie. Po zakończeniu misji nr 22 chciał zrealizować zaplanowane zlecenia w swojej pracy w Poznaniu, a następnie wyjechać „Maleństwem” na miesiąc do Donbasu, by służyć tam dostarczając pomoc humanitarną i w razie potrzeby ewakuować ludzi. Mieliśmy zaplanowane na to środki w „Nehemiaszu”, jednak ten pomysł nie będzie zrealizowany. Będą jednak inne.
Dzień po pogrzebie przyjaciele Marka z Polski i z Ukrainy wyjechali z kolejnym minikonwojem humanitarnym do Łucka, a później dalej na wschód. Nowe auto „Nehemiasza”, czyli ford transit o nazwie własnej „Miś” – był to pseudonim Marka z czasów harcerstwa, pod którym poznali go także jego przyjaciele na Ukrainie (po ukraińsku to „Wedmedyk”) – zostanie następnie przez miesiąc na Ukrainie służąc tak, jak zaplanował to Marek.
Latem „Nehemiasz” wraz z drugą inicjatywą humanitarną „Dywersja Medyczna” wyspecjalizowaną w pomocy medycznej odremontował, wyposażył i wysłał auto do ewakuacji medycznej pod nazwą własną „Miś 2”. W ten sposób chcemy nie tylko uhonorować Marka, ale też kontynuować jego wymarzone dzieło. [więcej tutaj]
Zapraszamy do współpracy wszystkich, którzy chcieliby w ten sposób przyczynić się do ratowania życia rannych na Ukrainie.
[Rekonstrukcja wydarzeń na podstawie informacji od uczestników i z policji w Doniecku.]
Марек приєднався до «Ініціативи Неємії» восени 2022 року. Його першою місією була доставка допомоги до волонтерського центру Ірпеня, де, серед іншого, служить колишній капелан «Кіборгів Донецька».
Таким чином Марек познайомився з багатьма людьми, які займаються розподілом допомоги в Україні, а його партнером у подорожі став український волонтер Олег, який вже кілька років живе в Познані, а в 2014-2015 роках служив в Донецькому аеропорту як капелан «Кіборгів». Завдяки своїй вдачі Марк завжди знаходив теплі знайомства та нових друзів, куди б він не поїхав.
У шкільні та університетські роки Марек займався скаутингом і спортом виживання, а тепер освіжив свій досвід, зокрема, взявши участь у навчальному курсі для добровольців, які вирушають у прифронтові райони, організованому американською фундацією, що займається підготовкою таких людей.
З осені 2022 року по березень 2023 року він взяв участь у кількох поїздках з гуманітарною допомогою, зокрема, до прифронтових районів Запоріжжя та Донбасу.
Свою останню поїздку Марек розпочав 14.03.23, виїхавши з Варшави на «Крихітці», тобто 7-метровому Мерседесі Спринтер Макс, розпочавши місію № 22 «Ініціативи Неємії». Увечері 15.03 вони з Олегом дісталися Дніпра, де спланували маршрут на наступний день, припускаючи доставити допомогу ще в два місця «ближче до нульової лінії» (тобто до лінії фронту). Вранці вони вирушили до села Шевченко (60 км на захід від Бахмута) і далі в напрямку фронту.
Після розвантаження на другому місці, у місті Костянтинівка, що за 33 км на південь від Краматорська та 27 км на захід від Бахмута, вони вирушили порожньою машиною у зворотний шлях. Після того, як вони подолали кілька десятків метрів від місця дислокації, вони почули чотири вибухи. Згідно з правилами, вони залишили машину, яка, будучи неброньованим транспортним засобом, не забезпечувала їм ніякого прикриття. Вони були екіпіровані бронежилетами та касками. Вони побігли до будівель і впали з двох боків невеликих бетонних сходів. У цей момент боєприпаси з касетною головкою влучили поруч, знищивши мікроавтобус і поранивши обох волонтерів. На фотографіях, пізніше надісланих поліцією, видно, що кабіна посічена осколками, а це означає, що якби вони залишилися там, то обидва загинули б на місці.
Олегу кілька осколків влучили в ногу та бік, які не були захищені бронежилетом, а Марку влучило більше осколків нижче лінії пластини в бронежилеті.
Обидва наші волонтери були майже одразу евакуйовані парамедиками з організації «Білі янголи», тобто з донецької міліції.
Обох прооперували. Олег був евакуйований до Польщі Бригадою гуманітарно-медичної допомоги через тиждень після операцій, а Марек помер у Києві після 11 днів перебування в 3 лікарнях внаслідок отриманих поранень 27.03.2023 року.
Обидва волонтери знали, куди йдуть. Вони обоє знали про ризики. І все ж вони взялися за це, щоб доставити гуманітарну допомогу та підбадьорити українців, які борються. Обидва також пройшли відповідну підготовку і діяли відповідно до неї. Цього разу, однак, цього було недостатньо.
Марек був відданий справі допомоги Україні. Після завершення місії 22 він хотів виконати заплановані завдання на роботі в Познані, а потім поїхати з «Крихіткою» на місяць на Донбас, щоб служити там, доставляючи гуманітарну допомогу та евакуйовуючи людей у разі потреби. У нас були заплановані кошти на це в «Неємії», але ця ідея не буде реалізована. Але будуть й інші.
Наступного дня після похорону друзі Марека з Польщі та України вирушать з іншим гуманітарним міні-конвоєм до Луцька і далі на схід. Новий автомобіль «Неємії», Ford Transit з власним ім’ям «Ведмедик» – це прізвисько Марека з часів скаутингу, під яким його впізнавали і друзі в Україні – залишиться в Україні на місяць, щоб служити, як і запланував Марек.
Влітку «Неємія» разом з іншою гуманітарною ініціативою, що спеціалізується на медичній допомозі, відремонтували, обладнали та відправили медичний евакуаційний автомобіль під власною назвою «Ведмедик 2». Таким чином ми хочемо не лише вшанувати Марка, але й продовжити справу його мрії. [читати далі]
Ми запрошуємо всіх, хто хотів би таким чином долучитися до порятунку життів поранених в Україні.
[Реконструкція подій на основі інформації від учасників та донецької поліції.]
Marek joined the ‘Nehemiah Initiative’ in autumn 2022. His first mission was to deliver support to Irpin, to the volunteer centre in which the former chaplain of the ‘Cyborgs from Donetsk Airport’ served.
In this way Marek met more and more people engaged in the distribution of support in Ukraine, accompanied during his trips by Oleh, Ukrainian volunteer living in Poznań for several years, who at the turn of 2014/2015 also served at the airport in Donetsk as the chaplain of the ‘Cyborgs’. Marek’s nature caused that wherever he turned up, he gained new good friends.
During his secondary school and studies, Marek was connected with scouts and survival communities, and he refreshed his experience from those years through participation in the training for volunteers going to the areas near the frontline, organised by an American foundation training such people.
From autumn 2022 to March 2023, he took part in several trips with humanitarian aid to the areas near the frontline in the Zaporizhzhia region and Donbas.
Marek started his last trip on 14/03/2023, setting out in the ‘Baby Boy’, i.e. a 7 metre Mercedes Sprinter, from Warsaw, commencing mission no. 22 of the ‘Nehemiah Initiative’. In the evening on 15 March 15th, Marek and Oleh reached the Dnieper, where they planned their route for the next day, scheduling the delivery of support to two more places ‘closer to the zero line’ (i.e. towards the frontline). In the morning they set out towards Shevchenko (60 km west of Bakhmut) and further towards the frontline.
After the unloading at the second place in Kostiantynivka, i.e. 33 km south of Kramatorsk and 27 km west of Bakhmut, they started their return journey in their empty car. After driving several dozen metres from the stopping place, they heard four explosions. According to the rules, they got out of the car, which as an unarmoured vehicle, did nor provide any shelter. They had bulletproof vests and helmets. They ran towards buildings and hid on two sides of small concrete steps. At that time, sub-munitions of a cassette warhead hit nearby, destroying the van and hurting both volunteers. In photos sent later by the police, there is a cabin smashed by pieces of shrapnel, which means that if they had stayed there, they both would have died.
Oleh was hit by several pieces of shrapnel in his leg and side not covered by the vest, and Marek was hit by more pieces of shrapnel below the line of the ballistic plate in the vest.
Our volunteers were almost immediately evacuated by paramedics from the ‘White Angels’ organisation, i.e. from the Donetsk police.
They both underwent surgical operations. Oleh after operations was evacuated within one week to Poland by the Humanitarian and Medical Aid Team, but Marek after 11 days in 3 hospitals died in Kiev as a result of injuries sustained on 27/03/2023.
Both volunteers knew where they were travelling. They both knew the risk. Despite this, they took it to deliver humanitarian aid and uplift to Ukrainians fighting at the frontline. They were also trained and acted in accordance with this training. But this time, it was not enough.
Marek was devoted to supporting Ukraine. After the completion of mission no. 22, he wanted to perform an order planned at his work in Poznań and then drive by the ‘Baby Boy’ for a month to Donbas to deliver humanitarian aid and, if necessary, evacuate people. We had funds planned for it in ‘Nehemiah’, but this idea will not be put into action. However, there will be new ideas.
One day after the funeral, Marek’s friends from Poland and Ukraine set out with another humanitarian mini-convoy to Lutsk and further to the east. A new ‘Nehemiah’ van, i.e. ford transit called ‘Teddy Bear’ – it was Marek’s nickname from the time when he was a scout, under which he was also known to his friends in Ukraine (in Ukrainian ‘Vedmedyk’) – stays for one month in Ukraine serving the purposes planned by Marek.
In the summer, ‘Nehemiah’ together with the second humanitarian initiative specialised in medical assistance have refurbished, equipped and sent a medical evacuation vehicle called ‘Teddy Bear 2’. In this way, we want not only to honour Marek, but also to continue his dream work. [read more]
We invite to the cooperation everyone that would like in this way to contribute to rescuing the lives of the injured in Ukraine.
[Reconstruction of the events on the basis of information from the participants and the police in Donetsk.]
